НІЗ в Україні є причиною понад 80% втрачених років потенційного життя через передчасну смертність та інвалідність, а також близько 90% всіх смертей з високим рівнем передчасної смертності, особливо від серцево-судинних захворювань.
Після початку повномасштабної війни в Україні ситуація тільки загострилася, адже в багатьох регіонах погіршився доступ до медичної допомоги та медикаментів. Переміщення людей та медперсоналу, удари по закладах охорони здоров’я – це все має негативний вплив на медичну систему. Відповідно до результатів аналізу ситуації у сфері громадського здоров’я в Україні, який
був проведений ВООЗ у березні та квітні 2022 року, неінфекційні захворювання є одними з основних ризиків для здоров’я людей. Попри складну ситуацію та нові пріоритети, що виникли в країні, ігнорувати проблеми неінфекційних хвороб неможливо.
Основними компонентами профілактики виникнення та розвитку НІЗ залишаються:
• робота з факторами ризику та промоція здоров’я;
• ефективне лікування людей з НІЗ та профілактика розвитку ускладнень;
• супровід і підтримка хворих, які цього потребують.
Медична допомога має бути доступна на всіх рівнях, але основне навантаження лягає на первинну ланку медичної допомоги, фахівці якої мають тісний контакт з пацієнтами, можуть провести профілактичний огляд: виміряти тиск, ІМТ (індекс маси тіла), рівень глюкози тощо, проконсультувати пацієнта, виписати ліки, скерувати до потрібного фахівця або на інший рівень надання допомоги з урахуванням наявних можливостей.
На сьогодні дуже важливо налагодити чіткі процедури перенаправлень пацієнтів з НІЗ до закладів вторинної та третинної медико-санітарної допомоги. Також важливо контролювати достатню кількість медичних препаратів для продовження лікування осіб, які отримували їх до повномасштабної війни.
(Cpl / MIC));
• пацієнти, які мають варіабельність фармакокінетичних параметрів (люди з нирковою або печінковою недостатністю; з гіпопротеїнемією, ожирінням, кахексією; вагітні жінки; новонароджені; пацієнти старші 65 років);
• в інструкції для медичного застосуваннялікарського засобу наведена визначена цільова терапевтична плазмова концентрація антибіотика;
• неможливо клінічно моніторувати терапевтичний ефект лікарського засобу;
• у пацієнта наявна генетично детермінована варіабельность метаболізму лікарських засобів;
• пацієнт приймає інші лікарські засоби, які можуть впливати на фармакокінетику призначеного антибіотика.
Мультидисциплінарні команди з адміністрування антимікробних препаратів можуть досягти кращого результату лікування, порівняно з одним лікарем. У складній ситуації лікуючий лікар завжди має звертатися за порадою до інших спеціалістів — мікробіолога або бактеріолога, клінічного фармацевта, епідеміолога, інфекціоніста.
Дайджет створений за підтримки проєкту «Посилення спроможності лікування ВІЛ/СНІД в Україні згідно з Надзвичайним планом Президента США з боротьби зі СНІДОМ (PEPFAR)» і не обов’язково відображає погляди PEPFAR чи уряду Сполучених Штатів Америки.
Наразі важливо надавати консультативну допомогу щодо формування та підтримки навичок здорового способу життя: здорове харчування, регулярна фізична активність, відмова від тютюну та алкоголю. Адже дослідники виявили, що військові конфлікти напряму пов’язані з підвищеним ризиком ішемічної хвороби серця, інсульту, цукрового діабету, підвищенням артеріального тиску та холестерину, а також зі збільшенням споживання алкоголю та тютюну.
Війна збільшує ймовірність прийняття таких моделей поведінки, як куріння, неактивний спосіб життя та нездатність приймати ліки.
Відповідно до рекомендацій ВООЗ пропонуємо орієнтуватися на такі профілактичні огляди:
1. Контроль артеріального тиску.
Підвищений кров’яний тиск збільшує ризик серцевого нападу, інсульту і захворювань нирок. Самоконтроль артеріального тиску допоможе вчасно вжити необхідних заходів, уникнути розвитку різних хвороб та їх коштовного лікування. Слід пам’ятати, що норма артеріального тиску у людини змінюється з віком – систолічний тиск зростає протягом усього життя, а діастолічний зростає до 60 років. У старшому віці та для людей, які мають підвищений ризик розвитку артеріальної іпертензії, рекомендується щорічний скринінг.
2. Аналіз на визначення глюкози в крові.
Люди, які мають генетичну схильність до цукрового діабету, надлишкову вагу або історію гестаційного діабету, повинні щорічно перевіряти рівень глюкози в крові та консультуватися зі своїм лікарем.
3. Індекс маси тіла (ІМТ). Підтримання постійної нормальної ваги тілазменшує ризик найбільш небезпечнихзахворювань – серцево-судинних, цукрового діабету та раку. Визначити оптимальну вагу можна за допомогою уніфікованого показника – індексу маси тіла.
4. Раннє виявлення раку молочної залози.
Усім жінкам, старшим 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати груди. У разі будь-яких змін у молочних залозах негайно звернутися до лікаря.
Онкологи радять жінкам у віці 40–50 років починати проходити процедуру мамографії 1 раз на 2 роки, а жінкам після 50 років обстежуватися щорічно. Якщо у пацієнтки є сімейна історія хвороби або інші проблеми слід почати скринінг раніше.
5. Скринінг на рак шийки матки. Скринінг повинен починатися у віці 30 років (раніше для жінок з ВІЛ). Якщо тест негативний та відсутні будь-які ризики повторно протестуватися можна принаймні через п’ять років.
6. Колоректальний скринінг. Чоловікам у віці від 50 до 75 років рекомендовано пройти обстеження на колоректальний рак одним з наступних методів:
1) щорічний аналіз на приховану кров у калі;
2) ректороманоскопія кожні п’ять років;
3) колоноскопія кожні 10 років.
Після 75 років обговоріть необхідність продовження обстеження разом з лікарем.
7. Раннє виявлення раку товстої кишки. Скринінг зазвичай починається у віці 50 років, але якщо у пацієнта є сімейна історія хвороби або інші проблеми, слід почати проводити скринінг раніше.
8. Стоматологічний огляд. Інфекції зубіві ясен можуть негативно вплинути насамопочуття, тому важливо доглядатиза зубами. Лікар може додатковонагадати про це пацієнту.
9. Порушення зору і слуху. Після 40років ризик очних хвороб та втратислуху значно зростає. Рекомендовановідвідувати офтальмолога та отоларинголога щорічно, навіть при умові відсутності скарг.
10. Скринінг остеопорозу. Якщо вік пацієнта від 50 до 70 років і є фактори ризику для остеопорозу слід рекомендувати пройти скринінг на остеопороз. Фактори ризику можуть ключати тривале застосування стероїдів, низьку масу тіла,куріння, вживання алкоголю, перелом кісток після 50 років або сімейний анамнез остеопорозу.